Шевченківські дні

Друзі,маємо до вас декілька питань.

1.Чи знаєте ви кого називали українським Рембрандтом?

2.Кому в світі присвячено найбільше пам‘ятників?

3.Знаємо ми його як видатного поета,але кількість його картин у 5 разів перевищує його поетичну спадщину?

Чи дали ви правильну відповідь на ці питання?Так,це все про Тараса Григоровича.

Фрази “Геній української літератури” чи “Кобзар”, якими називають Тараса Шевченка, дратують учнів. Це – кліше, які не до кінця охоплюють цю постать. Натомість, про Шевченка можна говорити як про “селф-мейд-мен” або “людину, яка зробила себе сама”.

Багато хто з нас думає ,що про Шевченка ми знаємо ледь не все.Але сьогодні ,завдячуючи проведеному заходу в нашому ліцею,ми зрозуміли,що це людина-всесвіт.Така ж далека,але така ж і близька.Учні познайомили нас з маловідомими фактами з життя Кобзаря та розвінчали деякі міфи,в які ми всі вірили.

Надзвичайно цікаво було ознайомлення з малюнками та офортами нашого генія.Завдячуючи хорошому обладнанню склалося враження відвідин мистецької галереї.

А талановито продекламований уривок твору переніс нас у дитинство Шевченка.І ми вже уявили себе у високій траві,милуючись хмаринками чи то півниками,чи то собаками .А ось хвилина і ми вже вдома у маленького Тараса.І дивимось на його пустощі.А це й не пустощі.Це перші спроби пера-вуглинки у куточку біля печі.

Шевченко-пророк.Ще в ті часи він давав чітку і гідну відсіч наших ворогам.В своїх творах показував нам вірний шлях до перемоги і вірив у перемогу.Віримо і ми та знаємо :

»І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі»